Мінне поле в серці громади

Громада селища Пролісне в Чугуївському районі Харківської області розташована всього за 70 км від російського кордону. Це місце багате родючими сільськогосподарськими угіддями, а ще тут розташований один з найвизначніших наукових об’єктів України: Чугуївська астрономічна обсерваторія та УТР-2 — найбільший у світі низькочастотний радіотелескоп, який був центром місії NASA «Juno» з вивчення Юпітера. Селища Пролісне та Волохів Яр стали наочним прикладом того, як війна виходить за межі полів і будинків, завдаючи удару як по громадах, так і по наукових центрах.

24 лютого 2022 року громада Пролісного однією з перших зустріла повномасштабне вторгнення. З 20 населених пунктів 17 опинилися в окупації. Жителі пережили обстріли, катування, мародерство та евакуацію. Будинки були пошкоджені. Сільськогосподарські підприємства занепали. Поля та інфраструктура залишилися забрудненими вибухонебезпечними залишками війни.

Економіка громади, яка значною мірою трималася на сільському господарстві, була спустошена. «Слобожанський», найбільше підприємство району, втратило 60 000 із 70 000 свиней під час окупації та бомбардувань. Сьогодні приблизно 80% сільськогосподарських угідь залишаються замінованими або потенційно небезпечними. Сильно постраждали газопроводи та дороги; лише на одному кілометрі трубопроводу було виявлено 120 протипіхотних мін.

Але війна сягнула не лише полів та заводів — вона вдарила у саме серце життя громади, а також у центр інновацій та науки.

У 2023 році організація HALO розпочала одне зі своїх технічно найскладніших завдань з очищення від мін-пелюсток у самому центрі селища — громадському саду, оточеному адміністративними будівлями, дорогами та приватними будинками.

У листопаді 2022 року, після проведення нетехнічного обстеження, HALO ідентифікувала небезпечну зону в центрі Пролісного. Ця ділянка була громадським сквером, через який щодня проходили мешканці. Поруч гралися діти. На східній околиці родини продовжували обробляти невеликі городи, деякі з яких використовувалися навіть під час окупації.

Під піщаним ґрунтом та серед дерев ховалися вибухонебезпечні залишки війни, зокрема протипіхотні міни ПФМ-1 та ПФМ-1С (відомі як міни-метелики чи міни-пелюстки через їхню форму), а також запалювальні елементи МЛ-5. Маркована касета ПФМ-1С, знайдена в сусідньому дворі, підтвердила використання варіанту з функцією самоліквідації. Жителі повідомляли, що з приватних подвір'їв уже було вилучено понад 50 таких мін.

Міни ПФМ-1 — невеликі пристрої натискної дії, часто зеленого або коричневого кольору — є вкрай нестабільними. Вони можуть здетонувати під мінімальним тиском. У населеному пункті, де є постійний рух людей - обробляють землю, ходять до магазинів, відправляють дітей до школи, - ризик був постійним і невидимим.

Сергій, чий будинок межує із садом, так описав життя в умовах невідомості:

Завдання було технічно складним. Через ділянку проходила лінія електропередач. Частина землі оброблялася механічно, інша — вручну, що робило глибину залягання мін непередбачуваною. Побутове сміття ускладнювало виявлення. Через рух цивільних роботу доводилося часто зупиняти заради безпеки.

Загалом HALO очистила 118 640 м² у Пролісному та прилеглих районах. У грудні 2025 року цей громадський сад став першим об’єктом у програмі HALO Ukraine з такою високою концентрацією мін ПФМ-1, який було успішно очищено та який пройшов зовнішній контроль якості.

Вирішальну роль відіграла механічна підготовка за допомогою машини дистанційного видалення рослинності Robocut T800. Більшість мін було безпечно ініційовано машиною, що значно знизило ризик для демінерів. Водночас, HALO розробила нову методику ручного розмінування для неглибокого залягання мін-пелюсток: за допомогою спеціальних металевих граблів демінери досліджували ґрунт на глибину 2–3 см.

Прогрес був повільним і методичним. Місцеві жителі щодня спостерігали за роботою. Фермер Сергій згадує:

Очищення цієї ділянки не просто прибрало міни — воно повернуло громаді безпечний простір і зміцнило довіру. Пролісне було звільнене 10 вересня 2022 року, і відтоді відновлення громади повністю залежить від розмінування. Без цього неможливо повноцінно відновити постачання газу, електрики та роботу сільського господарства.

Успіх цього проєкту став переломним моментом. У 2026 році HALO планує вдосконалити розроблену тут методику та розширити операції на інші небезпечні райони України.

Забруднення Пролісного не обмежилося будинками та полями. У 2022 році територія найбільшого у світі радіотелескопа УТР-2, побудованого у 1972 році біля селища Волохів Яр — була окупована. Його 2040 антен розкинулися на 150 000 квадратних метрів. Десятиліттями вони дозволяли українським науковцям вловлювати слабкі космічні сигнали та брати участь у міжнародних дослідженнях NASA.

«Завдяки цьому місцю ми дізналися, що на Сатурні є світло», — згадує Олег, командир підрозділу HALO на Сході. Контраст між науковими відкриттями та руйнуванням підкреслює глибокі втрати, яких війна завдає людському інтелекту.

Під час окупації будівлі з високоточним обладнанням перетворили на казарми, біля антен викопали окопи, а поблизу ремонтних майстерень зберігали боєприпаси. Підземні тунелі з технічними системами були пошкоджені та, ймовірно, заміновані. Комп’ютери та наукові прилади викрали або замінили військовим брухтом. Українські військові пізніше виявили пастки-розтяжки в деяких частинах комплексу. Досі залишається незрозумілим, чи зберігається вибухова небезпека на величезному полі антен.

Анатолій, місцевий сторож, згадує: «Вони облаштували казарми в головній будівлі. Вирили окопи прямо біля антен. Пізніше ми побачили, що вони залишили після себе».

Один із науковців, що повернувся, зазначив: «Ми будували цей телескоп, щоб слухати Всесвіт. Ми ніколи не уявляли, що нам доведеться захищати його від війни».

У квітні 2023 року групи нетехнічного обстеження HALO визначили територію УТР-2 як потенційну зону очищення площею понад 152 гектари. Наразі безпекова ситуація та близькість до військових позицій не дозволяють розпочати роботи, але щойно доступ стане можливим, розмінування стане першим кроком до відродження науки.

Війна на Харківщині зробила більше, ніж зруйнувала будинки — вона перервала тяглість знань. УТР-2 та Чугуївська обсерваторія десятиліттями були доказом того, що наука світового рівня може процвітати в сільській місцевості України. Конфлікт зупинив модернізацію та міжнародну співпрацю, замінивши можливості на невизначеність.