Очищення землі у Новому Бикові повертає надію

Ольга Григорівна Бойко живе разом зі своїм чоловіком Віктором у селі Новий Биків Чернігівської області. Вона народилась у 1952 році. Коли вона була малою дитиною, спогади про Другу світову війну все ще були живими серед дорослих навколо неї, і вона часто чула розповіді про ті важкі часи, ніколи не уявляючи, що сама колись переживе жахи війни.

До повномасштабного вторгнення родина Бойків вела велике господарство. Вони тримали корів, свиней, кролів та кіз, а також мали землю, де випасали худобу та вирощували помідори, огірки, цибулю та багато інших культур. Віктор сам усякчас орав поля сімейним трактором, заготовляв дрова на зиму та збирав урожай для продажу на місцевому ринку. Родичі приїжджали регулярно, і життя здавалося стабільним та мирним – аж поки не пролунала перша сирена повітряної тривоги.

Новий Биків перебував під російською окупацією трохи більше місяця – з 27 лютого до кінця березня 2022 року. За ці 33 дні розгорнулося чимало трагічних подій. Багато будинків та садиб було зруйновано, а земля опинилася забрудненою вибухонебезпечними предметами. Під час одного з обстрілів Віктор не встиг дістатися укриття і зазнав важких осколкових поранень ніг. Відтоді будь-яке фізичне навантаження завдає йому сильного болю, і він може ходити лише з палицею або за допомогою інших.

Російські військові ставилися до місцевих жителів з глибокою підозрою, побоюючись, що ті можуть передавати інформацію про пересування військ Збройним силам України. Через це солдати часто заходили в будинки людей у пошуках начебто якихось доказів. Ольга та Віктор були серед тих, хто потрапив під удар. Намагаючись залякати їх та сусідів і влаштувати показову розправу, російські солдати забрали сімейний автомобіль, яким подружжя володіло понад 30 років, і навмисно розчавили його бронетехнікою прямо у них на очах, залишивши після себе купу брухту.

Невдовзі після звільнення села українські військові та представники ДСНС обстежили територію господарства Бойків та прилеглу місцевість на наявність нерозірваних боєприпасів. Згодом поблизу їхнього будинку було виявлено кілька вибухонебезпечних предметів. Подружжю порадили пересуватися з надзвичайною обережністю, уникати лісових масивів поруч та бути особливо уважними під час обробітку землі.

Господарство Ольги та Віктора відображало реальність, з якою зіткнулися багато родин на деокупованих територіях. Будинки у звільнених населених пунктах, які колись вирували життям та щоденними турботами, тепер мали видимі шрами війни – сліди від уламків та вирви від артилерійських снарядів. Окрім фізичних руйнувань, присутність залишків війни, що не розірвалися, продовжувала загрожувати безпеці людей, заважала їхньому поверненню до нормального життя та гальмувала процеси відбудови і відновлення.

Із приходом організації The HALO Trust та початком розмінування у 2025 році життя родини Бойків почало змінюватися. Ольга каже, що навіть просто споглядання того, як демінери щодня очищають небезпечну землю, давало їй надію на покращення ситуації та на те, що невдовзі вона зможе пересуватися без страху. Вона була глибоко вражена самовідданістю працівників HALO, які продовжували свою роботу і в екстремальну літню спеку, і в люті зимові морози. Спілкуючись із персоналом HALO, Ольга висловлює щиру вдячність, розуміючи, наскільки важкою та небезпечною є праця демінерів.

HALO виявила та позначила 17 ділянок розмінування в районі Нового Бикова, що охоплюють понад 285 000 квадратних метрів землі. Станом на червень 2026 року HALO передала громаді понад 140 000 квадратних метрів землі навколо села, включаючи понад 12 000 квадратних метрів, очищених командами, що фінансуються Нідерландами. Одна з таких ділянок розмінування розташована менш ніж за 100 метрів від будинку Бойків.

Завдяки зусиллям HALO з розмінування, Ольга та Віктор змогли впевнено повернутися до обробітку своєї землі та сподіваються невдовзі зібрати врожай. Вони також можуть безпечно ходити до лісу маршрутами, перевіреними та позначеними командами HALO, щоб заготовляти дрова, збирати хмиз або просто насолоджуватися прогулянкою. Їхня коза Калинка знову випасається на очищеній землі.

Здоров’я Ольги та Віктора погіршилося внаслідок поранень та стресу, які вони пережили під час окупації. Вони були змушені віддати або продати більшу частину своєї худоби. Візити родичів стали рідкістю, адже багато з їхніх близьких зараз служать у Збройних Силах України. Одним із найбільших емоційних випробувань для Ольги є невідомість в очікуванні новин від рідних із передової. Повідомлення можуть залишатися без відповіді тижнями чи навіть місяцями, а телефонні дзвінки вдається зробити вкрай рідко.

Ольга та Віктор сподіваються, що війна незабаром закінчиться, вся земля в їхньому селі та навколо нього буде очищена від вибухонебезпечних предметів, і люди врешті-решті повернуться до того мирного життя, яке знали колись.

Сьогодні організація The HALO Trust продовжує свою діяльність у Новому Бикові, де роботи з очищення тривають на чотирьох ділянках розмінування. Саме підтримка Нідерландів та інших донорів дає HALO можливість продовжувати свою місію, допомагаючи відновлювати джерела прибутку та підтримувати відродження громад, таких як Новий Биків, як про це і мріє Ольга Григорівна.