Справа харківського бджоляра повертається до життя
Коротко
В’ячеслав — пасічник у третьому поколінні. У 2022 році через війну родина втратила майже всі бджолині сім’ї, а щільне мінування села та околиць ускладнило життя вдома. Не встигла родина оговтатись, як на початку 2026 року обстріл і пожежа знищили вулики та обладнання. Та В’ячеслав не здався.
В’ячеслав Колянда є пасічником у третьому поколінні – цю справу започаткував ще його дідусь. Енергійний і завзятий, цей чоловік випромінює життєву силу та оптимізм. Здається, ніщо не може цього змінити. Навіть війна, яка принесла чимало викликів родині Коляндів.
Спочатку був вимушений виїзд у 2022 році, втрата майже всіх бджолиних сімей і замінування села та околиць. Згодом, В’ячеслав із мамою повернулись, сподіваючись відновити життя і сімейну справу.
Важливу роль у цьому зіграло й гуманітарне розмінування. Земля, на якій родина вирощує квіти для бджіл, а також територія навколо будинку дідуся були розміновані фахівцями HALO у 2025 році. Це дозволило родині безпечно пересуватися ділянкою, працювати на землі та поступово відновлювати свою справу.
Однак, в січні 2026 року в будинок сусідів прилетів дрон. Це спричинило пожежу, тож будинок і подвір’я, де знаходилась пасіка, зазнали значних пошкоджень. Багато вуликів було знищено разом із обладнанням для виробництва меду. Завдяки надзвичайним зусиллям сусідів і родичів вдалося врятувати лише половину бджолиних сімей. Два роки розвитку господарства були фактично втрачені за один день. Але й тоді В’ячеслав не опускав руки, він планував відновити втрачене.
Пасічнику вдалось зрештою отримати грантову підтримку від Mercy Corps (тепер Prosper Global) за фінансування Фонду Говарда Дж. Баффета. Завдяки цій допомозі родина придбала 20 нових сучасних вуликів та необхідне обладнання для пасіки. Сьогодні майже всі нові вулики вже заселені бджолиними сім’ями.
Родина Коляндів мріє про подальший розвиток пасіки. Водночас безпекова ситуація залишається серйозним викликом. Після пережитої атаки В’ячеслав непокоїться, що в разі нової загрози може не встигнути евакуювати бджолині сім’ї, однак вірить у краще.
"Незважаючи на ракети й дрони, які літають над головами, ми тримаємося. Дякуємо нашим захисникам за те, що можемо жити вдома",
каже В'ячеслав.
Чоловік жартує, що давно скаржився мамі на старі та незручні вулики. Тепер, після вимушеного відновлення господарства, більшість бджіл уже переселено в нові сучасні конструкції.
Через кілька місяців настане зима, і пасіка вже підготовлена до холодів. Нові вулики частково виготовлені з поліуретану, що забезпечує кращу теплоізоляцію. Вони легші, мобільніші та краще пристосовані до мінливих погодних умов.
Але для пасіки важливі не лише вулики, а й безпечна земля навколо. В'ячеслав каже, що більшість сільськогосподарських земель поруч уже очистили від мін. Лишилися окремі поля та ліс біля будинку його діда. Під час відступу російські війська щільно замінували цю територію, тому доступ до лісу досі є небезпечним, а його очищення потребуватиме значного часу та ресурсів.
Попри всі випробування, родина Коляндів із надією дивиться у майбутнє. Вони не планують залишати справу свого життя, завжди раді гостям і з гордістю пригощають відвідувачів власним медом.
Історія В’ячеслава є прикладом стійкості, наполегливості та незламності українських фермерів. Поки такі родини продовжують працювати на своїй землі, команда HALO Ukraine продовжує очищати землі Харківщини, повертаючи людям можливість безпечно жити та будувати майбутнє.
